ПОЛІТИЧНІ РЕФОРМИ В УКРАЇНІ ТА ЇХ ВПЛИВ НА СОЦІАЛЬНУ ЗГУРТОВАНІСТЬ: СПРОБА СОЦІОЛОГІЧНОЇ КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЇ. ВСТУП

Україна з її численними ідентичностями, що перетинаються, є особливо повчальним прикладом для вивчення того, як етнічна, мовна та регіональнолокальна ідентичність взаємодіють у контексті нещодавніх політичних реформ, і як ці реформи впливають на соціальну згуртованість між етнокультурними групами. Для того, щоби скласти загальне уявлення про цю складну тему, у вступній статті систематизовано емпіричні дані, зібрані в цьому спеціальному випуску, шляхом виокремлення основних аналітичних компонентів, за якими структуровано статті. Вступ концептуалізує соціальну згуртованість як мінливий термін. Особлива увага приділяється партіям як колективним акторам, які розробляють, приймають рішення та впроваджують політику реформ. Вступ, як і більшість статей, зібраних у цьому випуску, досліджує територіальну політику, а також мовну та освітню реформи як частину політики ідентичності, оскільки ці реформи можуть змінити статус-кво крихких міжгрупових відносин. Стаття показує, що громадяни прагматично справляються з етнокультурним розмаїттям і розрізняють повсякденні практики та "велику політику". Тим не менш, стаття звертає дослідницьку увагу на те, що динаміка, спричинена нещодавніми реформами та партійною політикою в Україні, не є односпрямованою. Вона підкреслює складний геополітичний контекст як найважливіший фактор, оскільки він формується кількома перехресними, потенційно взаємодіючими "тріадами" відносин між Україною як націоналізуючою державою, її етнокультурними меншинами та відповідними "спорідненими державами", що межують з Україною. Аналіз показує, що хоча деякі події і дають підстави для обережного оптимізму, та все ж соціальна згуртованість залишається крихкою.